середа, 18 серпня 2021 р.

 Методичні рекомендації щодо викладання фізики у

 2021-2022 навчальному році

Планування й реалізація освітнього процесу з фізики та астрономії у ЗЗСО у 2021–2022 навчальному році визначаються типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затвердженою  наказом   Міністерства  освіти і науки України від 20.04.2018 №408, зокрема  рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.  Саме цим важливим питанням організації навчального процесу була присвячена інструктивно-методична нарада 18 серпня 2021 року «Використання сучасного навчально-методичного забезпечення в процесі викладання фізики та астрономії в 2021-2022 н.р.».

 СоловейО.М. (ТКМЦНОІМ)  ознайомила учасників з нормативим забезпеченням ЗЗСО, навчальними програмами з фізики та астрономії, представила перелік підручників та посібників, які педагоги можуть використати у своїй професійній діяльності, звернула увагу на особливості дистанційного та змішаного навчання залежно від епідеміологічної ситуації. Вчителі розглянули рекомендації щодо бального та формувального оцінювання навчальних досягнень школярів, виконання фізичних лабораторних робіт та експериментів. Великий інтерес учасників викликав медіа-проєкт «Навчаємось дистанційно», в якому продемонстровано урок-лабораторну роботу в дистанційному форматі з використанням цифрової віртуальної лабораторії вчителем фізики Тернопільського технічного ліцею Бойко Н.З.. Мета проєкту: навчальний та методичний супровід педагогів в умовах дистанційного та змішаного    навчання, використання медіа-продукту в навчальній діяльності.    


середа, 28 квітня 2021 р.

 Дорогі друзі!

Нехай світле свято Великодня принесе в кожну домівку щастя і радість, наповнить помисли - добром, а серце - любов’ю!

Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе кожному лише благі вісті, подарує надію , віру  та додасть сил долати труднощі.

Здоров’я і миру всім!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!




вівторок, 27 квітня 2021 р.

STEM-урок як засіб формування цифрової компетентності

 

Інтерактивна школа сучасного вчителя

STEM-урок як засіб формування цифрової компетентності

      Структурною одиницею STEM-середовища є STEM-урок, який базується на інтегрованому підході, розв’язанні комплексних задач, технологізації процесу навчання, інженерному проектуванні. Щоб сформувати цифрову компетентність , необхідно сформувавати  уміння самостійно обробляти інформацію, користуватись новими інформаційними технологіями та цифровими за стосунками, платформами. Учасники методичного калейдоскопу «STEM-урок як засіб формування цифрової компетентності» мали можливість ознайомитись з новими веб-сервісами для створення інтерактивного контенту для комунікації, спільної роботи, візуалізації, гейміфікації. Також визначили важливі кроки в підготовці, проведенні STEM-уроку, на прикладах формували дидактичні цілі  до завдань.

      «Цифрові» технології дозволяють зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним.

      Таким заняттям властиві адаптивність, керованість, інтерактивність, поєднання індивідуальної та групової роботи, часова необмеженість навчання.

       Освітній процес залишається ключовим компонентом нового інформаційного інтернет освітнього середовища (ІІОС) сучасного закладу освіти.

пʼятниця, 26 березня 2021 р.

D#06 T’mistechko

 25 березня 2021 року в рамках D#06 T’mistechkа індикаторно-

методологічна підлокація об’єднала учителів математики, інформатики та

фізики для обговорення питання «Індикатори оцінювання навчального заняття фізико-математичного профілю».


Актуальність його очевидна, оскільки

важливо встановити, якими мають бути критерії та індикатори оцінювання в

умовах переходу від контролю якості до забезпечення якості та переорієнтації

на становлення культури якості.
Будь яке оцінювання має бути мотиваційним

та сприяти саморозвитку. Соловей О.М.(ТКМЦНОІМ) наголосила, що для

того, щоб оцінювання дійсно працювало як інструмент саморозвитку та

партнерства, а не впливу та покарання, необхідно під кожний критерій

вибирати шляхи його досягнення. Чи потрібні уніфіковані єдині для всіх шкіл

критерії та індикатори оцінювання? Проблема адекватного визначення

індикаторів лежить у площині розуміння самої природи системи забезпечення

якості освіти. Учасники освітнього трансфер містечка обговорили

використання спостереження, як методу збору даних, характеристики

індикаторів та статистичну обробку даних. Ензельт О.П. (заступник директора

з навчально-виховної роботи ТУГ ім. І. Франка) зазначила, що уніфікованими

критеріями для всіх закладів можуть бути критерії за такими напрямами:

безпечне середовище, виконання державного стандарту, виконання освітніх

програм, відповідність освітньої діяльності до типу навчального закладу. Ільчук

Л.М. (учитель математики ТСШ І-ІІІ ст. № 7 з поглибленим вивченням

іноземних мов) виокремила уніфіковані критерії та індикатори для системи

оцінювання під час навчального заняття. Учасники локації провели

оперативний SWOT-аналіз навчального заняття з математики, інформатики та

фізики за оцінками сильних, слабких сторін уроку, його можливостей та

ризиків.

Оцінювання навчального заняття через спостереження з використанням

анкетування, опитування та аналізу дозволяє встановити:

 Рівень матеріально-технічного забезпечення проведення навчального

заняття;

 Рівень методичного забезпечення;

 Рівень професійної компетентності педагога;

 Рівень академічної доброчесності;

 Тенденції партнерської взаємодії “Вчитель-учень”;

 Ефективність використання ІКТ ;

 Рівень кореляції



пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Інтерактивна школа сучасного вчителя. Математитичні компетентності.

Інтерактивна школа сучасного вчителя

 Математитичні компетентності – одні з найважливіших складових життєвих компетентностей, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти

До них відносяться

  • 1.Процедурна компетентність – уміння розв'язувати типові математичні задачі.

Напрями набуття:

  •  використовувати на практиці алгоритм розв'язування типових задач;
  •  уміти систематизувати типові задачі, знаходити критерії зведення задач до типових; уміти розпізнавати типову задачу або зводити її до типової;
  •  уміти використовувати різні джерела для пошуку алгоритму розв'язування типових задач.
  • 2.Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень.

Напрями набуття:

  •  володіти і використовувати на практиці понятійний апарат дедуктивних теорій;
  •  відтворювати дедуктивні доведення теорем та доведення правильності процедур розв'язань типових задач;
  •  здійснювати дедуктивні обґрунтування правильності розв'язання задач та шукати логічні помилки;
  •  використовувати математичну та логічну символіку на практиці.

Сьогодні багато можуть і повинні дати уроки математики для розвитку операційно-алгоритмічного мислення, яке в епоху комп'ютерів відіграє особливо важливу роль для розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх просторової уяви, раціоналізаторських здібностей.

  • 3.Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами

Необхідна для:

  •  оцінювати похибки при використанні наближених обчислень;
  •  будувати комп'ютерні моделі для предметної області задачі з метою їх евристичного, наближеного або точного розв'язання.
  • 4.Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних і прикладних задач математичними методами.

Напрямки набуття:

  •  формулювати математичні задачі;
  • будувати аналітичні моделі задач;
  •  висовувати та перевіряти справедливість гіпотез сприаючись на відомі методи або власний досвід;
  •  інтерпретувати результати, отримані формальними методами;
  • систематизувати отримані результати.
  • 5.Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв'язання практичних та прикладних задач.

Необхідна для:

  • аналізування ефективності розв'язання задач математичними методами;

 рефлексії власного досвіду розв'язування задач та подолання перешкод

Базові математичні знання необхідні для розв’язування та моделювання математичних задач.

Соловей О.М. (ТКМЦНОІМ) в онлайн-студії «Система складання та розв'язування задач як засіб формування основних компетентностей школяра» звернула увагу вчителів на особливості складання задач методом варіацій та складання задач за готовими моделями, надала рекомендації  щодо складання алгоритмів, схем, таблиць до розв'язування задач. Учасники розглянули різні приклади складання задач за рівнями складності, доповненнями даними, відкритими запитаннями, визначали їх дидактичну цінність (функції). Використання системи алгоритмів, єдиної структурної схеми аналізу умови підвищують якість роботи учнів над текстовими задачами та їх розв'язанням.