Обговорення навчальних планів для 10 – 11-х класів

МОН України започаткувало на своєму офіційному сайті обговорення проекту навчального плану для учнів 10 – 11-х класів на 2018-2019 навчальний рік.

Документ має таблиці розподілу годин по предметах та пояснювальну записку. Для візуальної зручності та з одночасним урахуванням ергономічності розміщую тут лише цифрові табличні показники.

Типовий навчальний план (проект)
для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	10 клас	11 клас
Інваріантний складник
Українська мова	2	2
Література (українська та зарубіжна література)	2	2
Іноземна мова	2	2
Історія (історія України та всесвітня історія)	2	2
Людина і суспільство	2	0
Математика	3	3
Людина і природа	3	3
Фізична культура*	3	3
Захист Вітчизни	1,5	1,5
Разом	20,5	18,5
Варіативний складник
Цикл профільних предметів (додаток 1) і спеціальних курсів	11	13
Цикл вибірково-обов’язкових предметів(«Інформаційно-комунікаційні технології», «Технології», «Мистецтво», «Художня культура», «Економіка», «Екологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Мова національної меншини», «Друга іноземна мова»)	3	3
Додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття	3,5	3,5
Разом	17,5	19,5
Гранично допустиме навчальне навантаження	33	33
Усього фінансується	38	38

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

Додаток 1
Кількість годин на вивчення профільних предметів

Профільний предмет	Кількість годин на тиждень у класах
	10 клас	11 клас
Українська мова	4	4
Література (українська і зарубіжна)	8	8
Іноземна мова	5	5
Історія (історія України та всесвітня історія)	8	8
Людина і суспільство	4	4
Мова і література національної меншини	5	5
Математика	10	10
Фізика і астрономія	6	6
Біологія і екологія	6	6
Хімія	5	5
Географія	5	5
Інформаційно-комунікаційні технології	5	5
Технології	6	6
Мистецтво	5	5
Фізична культура	6	6
Захист Вітчизни	5	5

У чому новизна?

По-перше, згідно з проектом плану учні, котрі зараз вчаться у 8-му класі основної ланки (5 – 9 класи), будуть через один повний навчальний рік (2017 – 2018) у новому для себе статусі старшокласників вивчати лише від 13 до 15 предметів замість 21-ї обов’язкової підсумкової оцінки в атестаті, як тепер. Конкретно ця кількість предметів визначатиметься самим учнем, але у межах прийнятного для його однокласників варіанту.

Варто зауважити, що держава як фінансувала, так і продовжуватиме фінансувати попередню загальну кількість навчальних годин на тиждень – 38 на кожного учня класу. Плюс (це вже для вчителів) як був поділ класу на групи при вивченні окремих предметів, так він, безперечно, буде не лише зберігатися, а й, можливо, розширюватиметься задля реалізації специфічних потреб у практичних годинах для поглибленого вивчення профільних предметів.

Відтак розмови про те, що вчителі втрачають години в інтегральному для системи вимірі будуть апріорі безпідставними. Щоправда, вчителі деяких предметів у сегменті старших класів від появи в учнів можливості деякого вибору в одних закладах стануть менш затребуваними, а в інших – більш бажаними. Це визначатиметься на лінії розподілу учнів за їхньою схильністю: десь більше до гуманітарного циклу, а десь – до наукоємного.

По-друге, у варіативній частини з’являється принципово нова для нашої практики опція – державно встановлений перелік предметів «вибірково-обов’язкового циклу».

Тут варто звернути увагу, що кожен учень має вибрати не більше двох предметів з таким розрахунком, щоб за два роки мати 210 годин на обидва (3 години на тиждень у середньому, що передбачає варіанти по роках).

Крім того, до переліку цього вибірково-обов’язкового циклу не входить жоден з тих профільних предметів, які зазвичай відносять до наукоємних (математика, фізика, хімія, біологія, географія), хіба що за винятком такої затребуваної зараз дисципліни як основи програмування, яка апріорі буде у рамках предмету «Інформаційно-комунікаційні технології».

Таким чином, освітній план реалізує у повному вимірі не лише суто освітню складову, а культурологічно-спрямовану, що є не менш важливим для загального розвитку та соціалізації особи як здобувача освіти, надання якої покладається на державу.

По-третє, вперше передбачається для всіх закладів централізоване забезпечення фінансування факультативних занять та консультацій (3,5 години на кожен клас).

При цьому підхід до змістовного наповнення факультативів стає кардинально новим – вони сплановані не на підсилення профільної орієнтації, а для «задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть факультативно удосконалювати свої знання з української або іноземної мов. Аналогічно учні, що здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі прикладної математики, опановуючи відповідний факультатив», як зазначається у проекті.

По-четверте, проектується хоча й незначний, але все ж таки чітко окреслений зачин до становлення дійсно профільної освіти старшокласників: «предметів в одному профілі не може бути більше трьох, як правило, їх два».

Очікування

Вони оптимістичні, бо запропонована версія НП спрямовує процес освіти старшокласників, який у нас досі лишається вкрай безсистемним, до дійсно новоякісних і актуальних структурно-системних змін, але й водночас песимістичні, бо:

• по-перше, можуть нагрянути дочасні вибору до ВР - і «починай все з нуля»;
• по-друге, вимушеність теперішньої команди реформаторів не стільки проектувати зміни, скільки шукати компроміси з їх противниками, може привести до того, що й змін як таких помітити не вдасться.

Втім, як очікування, так і надії ніколи не вмирають, доки продовжується життя, бо ж його єдиною формою існування є виключно динамічний стан безперервного руху, і краще хай він буде не тією суєтністю, що лише скорочує життя суб’єкта/системи, а продуктивним сталим його/її розвитком.

Володимир Бєлий, заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею, Освітня політика