Нова Українська школа 2026-2027: ключові пріоритети, вектор розвитку професійних спільнот

             

                 2026–2027 навчальний рік відбувається в умовах, коли школа має одночасно забезпечувати якість освіти, безпеку, психологічну стійкість учнів і педагогів, безперервність навчання та подолання освітніх втрат.

           МОН  України в рекомендаціях на 2026–2027 навчальний рік окремо наголошує на необхідності враховувати особливості конкретного закладу освіти та безпекову ситуацію. Школи можуть заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання і однозначно  в таких умовах від учителя очікується не лише знання свого предмета.

            Сьогодні професійна спільнота в умовах НУШ - це середовище, в якому педагог не залишається наодинці з професійним викликом. Це спільнота, в якій можна розв’язати будь яку проблему, отримати не критику, а допомогу, поділитися власною знахідкою.

              Керівники професійних спільнот учителів математики, інформатики, фізики та астрономії 28 вересня 2026 року долучилися до методичної  онлайн-студії «Нова Українська школа 2026-2027: ключові пріоритети, вектор розвитку фахової спільнот». Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ озвучила пріоритети розвитку професійної  спільноти на 2026-2027 н.р.:

В рамках впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, підготовка до впровадження Державного стандарту профільної освіти:

•        практична спрямованість навчання

•         подолання освітніх втарт

•        впровадження оновлених критеріїв оцінювання відповідно до Наказу МОН України № 722

•        формування природничо-математичної грамотності за стандартами PISA

•        профорієнтація

•         відповідальне використання штучного інтелекту

•        формування культури чесного навчання

•        практична інтеграція та STEM-технології

•        педагогіка підтримки

Педагоги обговорили, якою вони бачать спільноту, а саме:

практичною — менше формальних звітів, більше конкретних інструментів;

відкритою — щоб кожен учитель міг поділитися досвідом;

дослідницькою — щоб ми аналізували не лише те, що зробили, а й те, який результат це дало;

цифровою — використовували сучасні сервіси не заради самих технологій, а тоді, коли вони справді покращують навчання;

міжпредметною — шукали точки перетину математики, фізики та інформатики;

підтримувальною — особливо для молодих педагогів і тих колег, які сьогодні працюють у складних умовах.

І найголовніше — професійна спільнота має працювати на потреби конкретного вчителя і конкретного учня.

Цілереалізація поставлених завдань планується через формування методичної інфраструктури:

•        інтерактивна школа сучасного вчителя

•        майстерня інноваційних знахідок

•         майданчик моніторингових досліджень

•         школа нової генерації НУШ

•         віртуальний педагогічний клуб учителів інформатики

•         проблемна група

•        школа молодого вчителя

•         консультпункт

•         проведення комплесу методичних , науково-просвітницьких заходів, профмайстерок, моніторингових досліджень.

Методичні рекомендації щодо організації та планування роботи професійної спільноти в закладі освіти:

•        1.Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

•        2.При плануванні доцільно звернути увагу на:

- опрацювання нормативних документів

-        організацію педагогічної інтернатури

-        роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

-        позакласну роботу , допрофільну підготовку

-        проведення моніторингових досліджень

-        обговорення критеріїв оцінювання

-        обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

-        формування правил використання ШІ

•        3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

•        4. При плануванні  необхідно включити питання  обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

•        5.Організовувати  опитування , зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Учасники заходу озвучили запитання-вимірники ефективної роботи спільноти:

• Чи з’явилися нові педагогічні практики?
• Чи стало більше співпраці між учителями?
• Чи маємо спільні методичні продукти?
• Чи використовуємо результати діагностики учнів для планування навчання?
• Чи допомогла наша робота молодим педагогам?
• Чи стали уроки більш практичними та дослідницькими?
• Чи бачимо зміни в навчальних результатах учнів?