пʼятниця, 27 січня 2023 р.

Використання STEM- квестів у позакласній роботі



       Квест — це як велосипед: сам винахід старий, як світ, а використовують його не всі. Але крім того, що квест — це захоплююча  динамічна гра, він ще й має неосяжні освітні можливості. Квест як форма навчально-виховної взаємодії легко адаптується до будь-якої навчальної дисципліни та дає змогу інтегрувати гру в навчання, а навчання в життя.

Семінар практикум «Використання STEM- квестів у позакласній роботі» (25.01.23) мав на меті підвищити рівень професійної та методичної компетентномтей у підготовці та проведенні STEM- квестів. Соловей Оксана Михайлівна (ТКМЦНОІМ) зазначила, що в основі організації та проведення STEM - квестів лежить інтегративний, діяльнісний та компетентісний підходи. Справді, коефіцієнт корисної дії STEM - квесту залежить від продуманих завдань, плану проведення, системи стимулювання та мотивації. Квест має відповідати психолого-педагогічним особливостям учасників квесту. Навряд чи хтось знає навчальні особливості учнів краще, ніж учитель. Тому й квест краще створити власноруч. Важливе значення має формулювання теми, в якій мають бути враховані особливості STEM –навчання, наприклад « Магія сил», « Лінійка і великі відкриття!» , «Мандрівка в світі хвиль».

 Організація STEM-навчання базується на подальшому впровадженні реформи «Нова українська школа», яка у вересні 2022 року розпочинається на рівні базової середньої освіти, з урахуванням Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року , що визначає комплекс заходів, пов’язаних з формуванням і розвитком навичок науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності, популяризацією науково-технічних та інженерних професій.

·         Плану   заходів   щодо   реалізації  Концепції   розвитку          природничо- математичної    освіти    (STEM-освіти)    до    2027    року,    затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року № 131-р; Плану заходів щодо популяризації природничих наук та математики до2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 320-р;

 «SТEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» (авт. Бутурліна  О.В., Артєм’єва   О.Є.), «Робототехніка. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Сокол І. М., Ченцов О. М.)

четвер, 24 листопада 2022 р.

Мотиваційні стратегії дистанційного уроку природничо-математичного циклу


 Вивчення предметів природничо-математичного циклу багатьом

школярам дається нелегко. І якщо в учня не має мотивів або ці мотиви слабкі,

навчання перетворюється на муку, а це в свою чергу формує шлейф відставання

та прогалин з математики, фізики, інформатики та інших предметів. Тому

необхідно своєчасно сформувати дієві мотиви навчання, які поділяють на 5

груп: соціальні, комунікативні, пізнавальні, мотиви відповідальності та

перспективи. В сьогоднішніх умовах дистанційний урок стає майданчиком

підвищення мотивації навчальної діяльності в напрямку формування

мислиннєвих операцій, активізації пізнавальної та самостійної роботи,

формування критичного мислення та самоаналізу. Соловей Оксана Михайлівна

(ТКМЦНОІМ) розповіла учасникам семінару-практикуму « Мотиваційні

стратегії дистанційного уроку природничо-математичного циклу» ( 23.11.22) ,

як можна використовувати формулу «Низький поріг- Висока стеля - Широкі

стіни» та методи, способи мотивації інтересу до вивчення предметів

природничо-математичного циклу. Садовська Світлана Олегівна, учитель

інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19 провела ефективний майстер-клас з

використання інструментів дистанційного навчання , зокрема учасникам були

продемонстровані широкі можливості платформи wordwall, та сервісу mozaik,

які можуть бути використані педагогами при проведенні дистанційних уроків, і

які з великим захопленням сприймають учні. Педагоги зазначили, що мотивація

навчання – одна з головних умов успішного опанування навчальних дисциплін

та подальшого застосування сформованих компетентностей.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ




середа, 19 жовтня 2022 р.

МЕТОДИЧНИЙ ПРАКТИКУМ

 

Особливості проведення нестандартного уроку

На даний час спостерігається зниження мотивації та пізнавальної активності учнів під час вивчення фізики.

Є протиріччя між сучасними вимогами до якості засвоєння певних знань до сформованості логічно мислити, до умінь використовувати ці знання не лише у навчальній діяльності .


Тому є велика необхідність підвищити інтерес до вивчення фізики і одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є проведення нестандартних уроків . На методичному практикумі 19 жовтня 2022 р.) Соловей О.М. (ТКМЦНОІМ) познайомила учасників з формами нестандартних уроків, ознаками нестандартних організаційних форм навчання, методичними рекомендаціями щодо підтотови та проведення таких звнять. Педагоги мали можливість попрацювати в лабораторії практичних застосунків: сервісу thinglink, асоціативних головоломок нового покоління: кроссенс; кластерами- прийомами графічного моделювання інформації. Учасники наголосили на важливість проведення уроків фізичних фокусів, уроків-дослідів та експериментів.


середа, 12 жовтня 2022 р.

Практичні інструменти розвитку критичного мислення

 

Практичні інструменти розвитку критичного мислення
Критичне мислення: модний освітній тренд чи життєво-необхідне вміння?


Критичне мислення – це не лише здатність критикувати.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

·         аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

·         бачити проблеми, ставити запитання;

·         висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

·         робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

         Щоб  учні мали змогу розвивати критичне мислення,  у школі слід системно змінити всі компоненти навчально-виховного процесу. Вебінар « Практичні інструменти критичного мислення» (12 жовтня 2022 р.) мав на меті підвищити професійну компетентність педагогів у проведенні уроку критичного мислення та використанні технологій, методик. Соловей О.М. (ТКМЦНОІМ ) виділила основні етапи уроку критичного мислення , наголосила, що технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь).

           Учасники сформували скарбничку інструментів та встановили звязок компонентів навчально-виховного процесу з основними принципами критичного мислення .

 

              На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків:

       Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення.

      Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням.

       Мислитель-початківець – намагається удосконалюватися, але без систематичної практики. 

      Практикуючий мислитель – визнає необхідність систематичної  практики. 

      Просунутий мислитель – росте у процесі своєї систематичної практики практики. 

      Майстер мислення – усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини.

 

 

четвер, 18 серпня 2022 р.

Навчальний 2022-2023 рік Інструктивно-методична нарада з питань викладання фізики в 2022-2023 н.р.

         
Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року.

           17 серпня 2022 року була проведена інструктивно-методична нарада для учителів фізики та астрономії м. Тернополя, на якій учасники розглянули нормативно-правову базу організації освітнього процесу, особливості навчальної діяльності в умовах дистанційного та змішаного навчання, навчальні програми з фізики та астрономії. Соловей О.М.(ТКМЦНОІМ) ознайомила з методикою використання смартфонів для проведення експериментальних робіт , представленою на сайті Віртуального STEM –центру Малої академії наук, комп'ютерною програмою Algodoo для демонстрації законів фізики, інтернет-ресурсами  «Фізика в школі», PhET; відеоконтентом для 7-9 класів. Учителі обговорили важливість підготовки до реалізації Державного Стандарту базової середньої освіти, Концеації НУШ та сформулювали основні кроки впровадження НУШ на уроках фізики.

       Підсумком роботи наради стали методичні рекомендації щодо організації навчальної діяльності в умовах змішаного та дистанційного навчання, використання інструментів формувального оцінювання, путівник НУШ, педагогічна скарбничка для учителя фізики.