Су
часна освіта потребує інноваційних підходів для розвитку критичного мислення та STEM-компетентностей. Традиційні методики не завжди забезпечують глибоке розуміння математично-природничих дисциплін.

        Застосування новітніх педагогічних стратегій підвищує мотивацію та ефективність навчання. Вебінар «Освітні тренди : ефективні методики, підходи та інновації» відбувся в онлайн-форматі 18 травня 2026 року для учителів математики, фізики та інформатики. Педагоги долучилися до дискусії з питання «Технології для мотивації чи мотивація для технологій?»

Педагоги обговорили ефективні методики:

•        Фліп-клас (перевернутий клас) – учні вивчають теорію самостійно, а на заняттях застосовують знання.

•        Ігрові методики та гейміфікація – навчання через ігри та симуляції.

•        Використання цифрових інструментів – платформи для інтерактивних вправ, візуалізацій та віртуальних лабораторій.

•        Інтеграційні методики – поєднання кількох предметів для комплексного розуміння.

•        Навчання через дослідження (Inquiry-based learning): Учні ставлять запитання, висувають гіпотези та самостійно шукають відповіді через експерименти чи логічні міркування, замість того, щоб отримувати готові аксіоми.

•        Метод "Переконай мене" / Навчання в малих групах: Розвиває навички аргументації. Учні працюють у групах над складними задачами з фізики або олімпіадною математикою, де кожен може виступити в ролі "вчителя", пояснюючи свій хід думок іншим

З впровадження технологій проектного навчання, зокрема розробкою технологічної карти проєкту «Геометрія, що оживає в світлі: від Евкліда до Arduino» учасників ознайомила Плюсквік-Баран Юлія Тарасівна, учителька математики та інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №22. Педагоги мали можливість розглянути детальну структуру проєкту, його етапи, діяльність учнів та вчителя на кожному етапі,  аналіз проміжних результатів, оцінювання та самооцінювання проектної діяльності.

Педагоги також зазначили, що важлива не передова технологія чи інновація - важливо формувати мотивованого учня , який за цією технологією навчається. Якщо технологія працює, тоді вона в тренді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

•        Інновації не повинні бути самоціллю («нова фішка заради фішки»). Кожен тренд має працювати на формування ключових компетентностей

2.Проєктування уроку за рівнями пізнання (Блум-центричний підхід)

•        Щоб інноваційний метод приніс результат, навчальну діяльність варто чітко диференціювати, спираючись на таксономію Блума. Це дозволить залучити учнів із різним рівнем підготовки.

3. Організаційні форми та методи навчання

•        Для ефективного впровадження трендів рекомендується змістити фокус із фронтальної роботи на інтерактивні формати

4 .Технологічна карта як інструмент вчителя

•        Будь-яка інновація потребує детального планування. Перед запуском нового модуля чи проєкту створіть детальну технологічну карту

5. Формувальне оцінювання та зворотний зв'язок

•        Інноваційне навчання вимагає зміни підходу до оцінювання. Фокус має зміститися з констатації помилок на підтримку поступу учня.

Онлайн - олімпіада природничо-математичного циклу «STEM - проєкт»

 

Онлайн - олімпіада природничо-математичного циклу «STEM - проєкт» уже шість років поспіль об’єднує найамбітнішу молодь Тернопільської громади, а сьогодні ми побачили, що наша ініціатива зацікавила здобувачів освіти інших громад України.  Участь в цій олімпіаді – це не просто перевірка знань, це міст між шкільним навчанням та майбутньою реалізацією у співпраці з провідними університетами. Проєктна діяльність створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує їх комунікативні,  соціокультурні та інформаційні, цифрові компетентності. Участь здобувачів освіти в STEM-проєктах надає  їм можливість набути досвіду, бути більш впевненими у власних силах, визначати   мету та завдання діяльності, долати перешкоди та не зупинятися перед труднощами. Це майданчик для самовираження, який зміцнює партнерство

01квітня  2026 року відбувся ІІІ – фінальний етап альтернативної Онлайн - олімпіади природничо-математичного циклу «STEM - проєкт» для учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти м.Тернополя.

Переможцями ІІ (заочного етапу) та учасниками ІІІ етапу стали:

Учасники презентували проєкти за тематичними секціями: «Візуалізація математичних і природничих процесів», «Креативні рішення юних винахідників задля перемоги», «Екодизайн освітнього середовища», «Моделі енергозбереження за допомогою ШІ для Файного міста». Роботи оцінювало компетентне журі в складі:

 Литвинюк Г.І., директор ТКМЦНОІМ, доктор філософії (РhD)

 Коваль О.Є., - директор навчально-наукового інституту комунікацій ЗУНУ, керівник науково-дослідної лабораторії STEM освіти , к.п.н., доцент увфедри економічної кібернетики ЗУНУ

Пукас А.В. – завідувач кафедри комп’ютерних наук  ФКІТ ЗУНУ, д.т.н., професор

Ільчук Л.М. – директор ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. ім В. Гурняка

Несмашна Г.Є.- консультант ТКМЦНОІМ

 Козловська Л.П. .- консультант ТКМЦНОІМ

Трофимчук А.В.- консультант ТКМЦНОІМ

         Роботи (проєкти) оцінювалися відповідно до критеріїв, зазначених у Положенні, враховувались актуальність, уміння планувати проєктну діяльність, проводити дослідження, прогнозувати та аналізувати результати, робити висновки, практична значущість технологічних продуктів.

         Цікаві  підходи в розробці портативних ліхтарів на основі відновлення акумуляторних елементів для потреб військових та волонтерів презентувала учениця 9 класу гімназії «Гармонія» Горохівська Анастасія, ідеї-винаходи в захисті підстанцій під впливом вибухової хвилі- учень 10 класу ліцею безпекового  спрямування та національно-патріотичного виховання ім. О.Гостіщева, (м. Дніпро) Дьомін Іван, інженерно-конструксторські рішення ефективності БЛА у системах пожежогасіння – учень 11 класу ТАЛУГ ім. І.Фрака Гасюк Даниїл, сучасні технології будівництва модульних будинків – учень 11 класу ТАЛУГ ім. І.Франка Бондарь Роман.

        Тематиці екодизайну освітнього середовища були присвячені роботи учениці 10 класу ТЗОШ І-ІІІ ст. №24 Павловської Вікторії, учениці 9 класу ТЗОШ І-ІІІ ст. №23 Пиж Діани, учня 9 класу ТСШ І-ІІІст. №3 з поглибленим вивченням іноземних мов.

         Уміння проводити досліди та експерименти, моделювати, візуалізувати процес та результати продемонстрували в своїх роботах  «Лабораторія тіней» учениця 10 класу ТЗОШ І-ІІІ ст. №28 Гатанюк Софія, та «Туризм по Файному: енергоефективні та екологічні маршрути м. Тернополя» учениця 10 класу Галицького фахового коледжу ім. В. Чорновола Побурко Вероніка.

           Про моделі енергозбереження як для закладів освіти так і  для об’єктів м. Тернополя, підтверджені математичними обрахунками розповіли учениця 9 класу гімназії «Гармонія» Баб’юк Каріна, учениця 9 класу ТЗОШ І-ІІІ ст. №26, учениця 10 кл. Галицького фахового коледжу ім. В.Чорновола Смакоус Марія.

       Фіналісти аргументовано відповідали на запитання членів журі, демонстрували уміння прогнозувати, визначати ризики та способи їх вирішення. Онлайн-олімпіада, за словами членів журі, показала , що сучасна молодь сміливо приймає нестандартні рішення, цікавиться науковими розробками, екологією і розвитком рідного міста, володіє інструментами сучасних технологій, і саме участь в таких заходах відкриває можливості визначати точки росту для кожного.

Результати Онлайн-олімпіади:

ПрофМайстерка

 

       Сучасна освіта переходить від передачі знань до формування компетентностей, від пасивного засвоєння інформації — до активного створення рішень.

           Нова парадигма освіти передбачає:

• інтегрованість навчання
• міждисциплінарність
• практикоорієнтованість
• розвиток критичного мислення
• цифрову грамотність
• гнучкість та адаптивність

       Саме STEM-освіта стає відповіддю на ці виклики.Тому сьогодні важливо в кожному закладі формувати освітній простір можливостей, серед яких є і STEM-кластер. В Галицькому фаховому коледжі ім. В.Чорновола була проведена ПрофМайстерка для керівників професійних спільнот, метою якої було розглянути моделі формування середовища STEM-кластера, площини, в яких відбувається адаптація педагогів та здобувачів освіти, очікувані результати функціонування STEM-кластера.

       Баб’юк Марія Петрівна, директор Галицького фахового коледжу ім. В.Чорновола, розповіла про нові та  актуальні освітні програми: «Здоров'язбереження та реабілітація» , «Комп'ютерні науки та інженерія»: від розробки софту до обслуговування складних мереж.

        Наголосила, що студенти проходять стажування на реальних підприємствах,клініках та IT-компаніях та навчаються в оновлених лабораторіях та майданчиках. Важливим є те, створюють власні дієві, практичні проекти.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, презентувала структурну модель адаптації здобувачів освіти до нової освітньої парадигми через STEM-кластер. Учасники обговорили виклики та шляхи подолання в умовах формування сітки закладів освіти, розглянули моделі «3D–STEM ADAPT»: I вимір —Пізнання, II вимір — Розвиток, IIIвимір —Реалізація. Модель працює циклічно:

•        STEM-середовище → Виклик (проблема) → Проєкт → Рефлексія → Новий рівень адаптації . Педагоги зазначили , що необхідно враховувати компоненти та рівні адаптації учнів , спонукати до самостійної, командної роботи, формувати критичне, системне, наукове мислення.

         Учасникам було запропоновано анкетування «Адаптація до нових умов  у  STEM –освіті» , у підсумку педагоги зазначили, що

         STEM-кластер — це не лише матеріально-технічна база, а нова філософія освіти :

•        поєднує знання і практику

•        інтегрує дисципліни

•        формує компетентного, адаптивного, креативного здобувача освіти

      В умовах трансформації освіти STEM-кластер виступає простором можливостей, у якому здобувач освіти не просто навчається, а розвивається як майбутній професіонал та громадянин інноваційного суспільства.

 

Практичний семінар

Інтерактивне навчання: методика, інструменти, технології

  

              Інтерактивне навчання залишається актуальним на сьогодні , оскільки має позитивні зміни в сферах навчальної діяльності:

 

•        Підвищенні Ефективності Навчання: Інтерактивні технології допомагають учням краще засвоювати матеріал, оскільки вони враховують різні стилі навчання.

•        Розвитку Критичного Мислення та Креативності: Інноваційні методи навчання стимулюють учнів мислити нестандартно, аналізувати інформацію та шукати креативні рішення.

•        Підвищенні Залученості та Мотивації: Завдяки інтерактивним та гейміфікованим елементам учні більше зацікавлені в навчальному процесі.

•        Доступності Освіти: Цифрові технології роблять освіту доступнішою, дозволяючи навчатися віддалено, що особливо важливо в умовах глобальних викликів.

          Досвід використання інтерактивних технологій презентували вчителі фізики та інформатики ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки на практичному семінарі « Інтеративне навчання: методика, інструменти, технології», який відбувся 18 лютого 2026 р. Дрозд Олена Василівна,  учителька фізики та астрономії ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки запропонувала учасникам семінару виконати лабораторні роботи в групах з використанням інтерактивних інструментів, що полегшують опрацювання отриманих результатів та обчислення, зацікавили інструменти візуалізації та прийоми для актуалізації опорних знань, інтерактивні вправи у Wordwall для формування предметних компетентностей. Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що при підготовці до уроку та виборі інтерактивних технологій важливо дотримуватись принципу відповідності, системності, відкритого зворотнього зв’язку, рівності позицій та запропонувала підібрати інтерактивні вправи для уроку фізики, 8 клас, теми «Електричне поле», «Плавлення та кристалізація».

Педагоги при обговоренні зазначали, з якою метою підібрана саме така інтерактивна вправа і яка її прогнозована ефективність. В методичних рекомендаціях відзначено:

•        При підготовці до уроку: доцільно чітко визначати цілі і завдання уроку, розробляти критерії оцінювання

•        При підборі  вправ: підбирати інтерактивні методи відповідно до теми (наприклад, мозковий штурм для вивчення нового матеріалу, робота в групах для розв'язання задач, інтерактивні моделі для демонстрацій).

•        Інструменти: за потреби практикувати цифрові платформи (Wordwall, AR Book, онлайн-симуляції) для візуалізації фізичних процесів.

•        Роль вчителя: є організатором та консультантом, що стимулює взаємодію між учнями, а не лише передає знання.

Учасники заходу відзначили важливість досвіду учителів фізики та інформатики ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки в питаннях використання цифрових інструментів, інтерактивних технологій при проведенні лабораторних досліджень, опрацюванні результатів та організації навчальної діяльності.

Методична майстерня Формування наукового мислення сучасного школяра НУШ

 

 Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.

         11 лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування наукового мислення сучасного школяра.

          Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.

Це мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.

•        Логічне мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;

•         критичне – дає змогу оцінювати достовірність, обґрунтованість іінформації;

•        дивергентне – формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;

•        конвергентне – дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.

Важливою характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати.

          Спікерами заходу  Бойко Наталія Зіновіївна, учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна , учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка,  Кумановська  Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій,  виконання досліджень, експериментів на уроках фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника»,  виконання практико-орієнтованих завдань на формування критичного, логічного мислення на уроках математики. Учасники заходу працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для формування наукового мислення школяра:

•        1) формулювання питань та проблем – здатність ставити запитання які можна дослідити науковими методами;

•        2) генерування гіпотез – вміння будувати передбачення на основі наявних знань;

•         3) експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;

•        4) аналіз та інтерпретація даних – робота з інформацію, осмислення та пошук закономірностей;

•        5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності доказів, усвідомлення можливих упереджень;

•         6) формування висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння явищ;

•        7) комунікація та аргументація – здатність пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та навички самостійного дослідження.

Підсумовуючи роботу, учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє середовище , педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій,  створення інтегрованих освітніх середовищ STEM-спрямування,

•        проведення занять-досліджень, занять – експериментів,

•         організація проєктної діяльності,

•          розробка проблемно-орієнтованих завдань,

•         практикування новітніх технологій (сократівських бесід,  наукових дебатів)

•          залучення учнівства до роботи МАН, конкурсів

 

 

Креативність була присутня в історії людства завжди, але управління нею, поширення набувало різних форм.

           На сьогодні важливими є не лише знання, але й уміння мислити критично та креативно.

           Тобто креативність це не просто додаткова якість, але й необхідна складова освітнього процесу.

           Особливо важливим є формування цієї навички на уроках фізики

           Якщо дивитися на фізику , як на філософію, то її можна вже поважати за те що пояснити всі процеси у світі ця наука прагне не лише через абстрактні поняття, але через експеримент, точність і логіку.

           Ключовим питанням , як креативність впливає на ефективність вивчення фізики та як формувати креативність в школярів, був присвячений вебінар «Креативність як навичка майбутнього:розвиток творчого потенціалу здобувачів освіти на уроках фізики», який відбувся 8 грудня 2025 року в он-лайн форматі.

           Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що креативність у вивченні фізики формується не лише через розв’язування нестандартних задач, але й через експериментальну, проєктну діяльність, моделювання та конструювання; запропонувала учасникам діагностику з вивчення творчого потенціалу школярів. Педагоги обговорили показники креативності , методи та прийоми розвитку творчих здібностей на уроках фізики: творчі домашні завдання, проекти, інтерактивні вправи , креативні експерименти.

Цікавою частиною вебінару був міні-практикум із завданнями на складання запитань, як  ефективний прийом формування творчих здібностей учнів:

                 Учасники вебінару розглянули практичні поради креативного педагога та креативного учня, зазначили, що важливим є впровадження «Моделі 4К» в освіті, де креативність як здатність генерувати нові ідеї, знаходити нестандартні рішення , є не лише важливою , але і необхідною навичкою сучасної особистості.