Практичний семінар

Інтерактивне навчання: методика, інструменти, технології

  

              Інтерактивне навчання залишається актуальним на сьогодні , оскільки має позитивні зміни в сферах навчальної діяльності:

 

•        Підвищенні Ефективності Навчання: Інтерактивні технології допомагають учням краще засвоювати матеріал, оскільки вони враховують різні стилі навчання.

•        Розвитку Критичного Мислення та Креативності: Інноваційні методи навчання стимулюють учнів мислити нестандартно, аналізувати інформацію та шукати креативні рішення.

•        Підвищенні Залученості та Мотивації: Завдяки інтерактивним та гейміфікованим елементам учні більше зацікавлені в навчальному процесі.

•        Доступності Освіти: Цифрові технології роблять освіту доступнішою, дозволяючи навчатися віддалено, що особливо важливо в умовах глобальних викликів.

          Досвід використання інтерактивних технологій презентували вчителі фізики та інформатики ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки на практичному семінарі « Інтеративне навчання: методика, інструменти, технології», який відбувся 18 лютого 2026 р. Дрозд Олена Василівна,  учителька фізики та астрономії ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки запропонувала учасникам семінару виконати лабораторні роботи в групах з використанням інтерактивних інструментів, що полегшують опрацювання отриманих результатів та обчислення, зацікавили інструменти візуалізації та прийоми для актуалізації опорних знань, інтерактивні вправи у Wordwall для формування предметних компетентностей. Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що при підготовці до уроку та виборі інтерактивних технологій важливо дотримуватись принципу відповідності, системності, відкритого зворотнього зв’язку, рівності позицій та запропонувала підібрати інтерактивні вправи для уроку фізики, 8 клас, теми «Електричне поле», «Плавлення та кристалізація».

Педагоги при обговоренні зазначали, з якою метою підібрана саме така інтерактивна вправа і яка її прогнозована ефективність. В методичних рекомендаціях відзначено:

•        При підготовці до уроку: доцільно чітко визначати цілі і завдання уроку, розробляти критерії оцінювання

•        При підборі  вправ: підбирати інтерактивні методи відповідно до теми (наприклад, мозковий штурм для вивчення нового матеріалу, робота в групах для розв'язання задач, інтерактивні моделі для демонстрацій).

•        Інструменти: за потреби практикувати цифрові платформи (Wordwall, AR Book, онлайн-симуляції) для візуалізації фізичних процесів.

•        Роль вчителя: є організатором та консультантом, що стимулює взаємодію між учнями, а не лише передає знання.

Учасники заходу відзначили важливість досвіду учителів фізики та інформатики ТНВК ШМЛ № 15 ім. Л.Українки в питаннях використання цифрових інструментів, інтерактивних технологій при проведенні лабораторних досліджень, опрацюванні результатів та організації навчальної діяльності.

Методична майстерня Формування наукового мислення сучасного школяра НУШ

 

 Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.

         11 лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування наукового мислення сучасного школяра.

          Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.

Це мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.

•        Логічне мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;

•         критичне – дає змогу оцінювати достовірність, обґрунтованість іінформації;

•        дивергентне – формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;

•        конвергентне – дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.

Важливою характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати.

          Спікерами заходу  Бойко Наталія Зіновіївна, учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна , учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка,  Кумановська  Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій,  виконання досліджень, експериментів на уроках фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника»,  виконання практико-орієнтованих завдань на формування критичного, логічного мислення на уроках математики. Учасники заходу працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для формування наукового мислення школяра:

•        1) формулювання питань та проблем – здатність ставити запитання які можна дослідити науковими методами;

•        2) генерування гіпотез – вміння будувати передбачення на основі наявних знань;

•         3) експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;

•        4) аналіз та інтерпретація даних – робота з інформацію, осмислення та пошук закономірностей;

•        5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності доказів, усвідомлення можливих упереджень;

•         6) формування висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння явищ;

•        7) комунікація та аргументація – здатність пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та навички самостійного дослідження.

Підсумовуючи роботу, учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє середовище , педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій,  створення інтегрованих освітніх середовищ STEM-спрямування,

•        проведення занять-досліджень, занять – експериментів,

•         організація проєктної діяльності,

•          розробка проблемно-орієнтованих завдань,

•         практикування новітніх технологій (сократівських бесід,  наукових дебатів)

•          залучення учнівства до роботи МАН, конкурсів

 

 

Креативність була присутня в історії людства завжди, але управління нею, поширення набувало різних форм.

           На сьогодні важливими є не лише знання, але й уміння мислити критично та креативно.

           Тобто креативність це не просто додаткова якість, але й необхідна складова освітнього процесу.

           Особливо важливим є формування цієї навички на уроках фізики

           Якщо дивитися на фізику , як на філософію, то її можна вже поважати за те що пояснити всі процеси у світі ця наука прагне не лише через абстрактні поняття, але через експеримент, точність і логіку.

           Ключовим питанням , як креативність впливає на ефективність вивчення фізики та як формувати креативність в школярів, був присвячений вебінар «Креативність як навичка майбутнього:розвиток творчого потенціалу здобувачів освіти на уроках фізики», який відбувся 8 грудня 2025 року в он-лайн форматі.

           Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що креативність у вивченні фізики формується не лише через розв’язування нестандартних задач, але й через експериментальну, проєктну діяльність, моделювання та конструювання; запропонувала учасникам діагностику з вивчення творчого потенціалу школярів. Педагоги обговорили показники креативності , методи та прийоми розвитку творчих здібностей на уроках фізики: творчі домашні завдання, проекти, інтерактивні вправи , креативні експерименти.

Цікавою частиною вебінару був міні-практикум із завданнями на складання запитань, як  ефективний прийом формування творчих здібностей учнів:

                 Учасники вебінару розглянули практичні поради креативного педагога та креативного учня, зазначили, що важливим є впровадження «Моделі 4К» в освіті, де креативність як здатність генерувати нові ідеї, знаходити нестандартні рішення , є не лише важливою , але і необхідною навичкою сучасної особистості.

 

STEM- кластер це комплексне рішення, що поєднує лабораторне, цифрове та інженерне обладнання  в поєднанні з впровадженням нових програм поглибленого вивчення математики, інформатики та природничих наук та програм курсів в межах обраного учнівством профілю навчання.

 На сьогодні важливо впроваджувати в закладах освіти заняття, програми в межах допрофільної підготовки здобувачів освіти, які в майбутньому можуть обрати STEM.

З метою підвищення прогностичної, інноваційної, предметно-методичної компетентностей педагогів був проведений 29 жовтня 2025 року на базі ТНВК ШК Патріарха Йосифа Сліпого майстер-клас «STEM- кластер: шлях до профільного навчання» для учителів математики та фізики. Спікерами заходу були :

Соловей О.М., ТКМЦНОІМ, «Особливості STEM-кластера:вибір профілю, курсів, позапрофільних предметів»

2. Хомик І.Б., учитель фізики ТНВК ШК Патріарха Йосифа Сліпого

«Інтеграційний потенціал STEM-квестів».

    Учасники заходу познайомилися з профілями в межах STEM- кластеру, вибором учнівством профілю в межах кластеру, як здобувачі освіти здійснюватимуть вивчення предметів в межах профілю та поза профілем , розглянули приклади формування траєкторії учня протягом 10, 11, 12 класів , який  обрав біотехнологічний профіль. Продуктивною була практична частина: педагогам були запропоновані STEM – завдання, які інтегрували змістові компоненти математики, фізики , біології. Метою такої активності було показати переваги горизонтальної інтеграції та важливість використовувати практико-орієнтовані завдання для формування пізнавальної, дослідницької компетентностей учнів. Кожна група учителів сформулювала висновок  «Потенціал STEM».

   

 

      В Україні четвертий рік  триває впровадження реформи НУШ. Вже стало традицією проведення круглого столу для педагогів Тернопільської міської громади. 24 вересня 2025 року на базі ТСШ І-ІІІ ст. №5 з поглибленим вивченням іноземних мов відбувся захід для учителів математики, інформатики та фізики з обговорення проблематики реалізації Концепції НУШ, зокрема формування освітнього середовища, впровадження діяльнісного підходу, формування наскрізних умінь, самостійності учнівства у своєму навчальному поступі,   також співпраці учасників освітнього процесу.

         Учасникам було запропоновано завдання для взаємодії для визначення зв’язку між ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, визначення будови К - задач та алгоритму роботи з ними.

        Соловей Оксана Михайлівна (консультант ТКМЦНОІМ) наголосила на важливості впровадження на сучасних уроків елементів дослідження, лабораторних робіт, наголосила  на двох аспектах активізації пізнавальної діяльності учнів:

•        предметно-математичному, основне призначення якого – це побудова таких завдань, які будуть поступово приводити учнів до пізнання якогось нового поняття, або учні дізнаються новий спосіб дій, що буде формувати математичну компетентність учнів;

•        - технологічному, який пов’язаний з успішною організацією навчання з використанням сучасних технологій

Учасники круглого столу обговорили завдання учителя при проведення уроківз елементами дослідження:

•        Спонукати учнів формулювати ідеї та висловлювати їх.

•        Зіштовхувати учнів із явищами, які входять у протиріччя з уявленнями які вони вже мають.

•        Давати учням можливість досліджувати свої припущення у вільній і невимушеній обстановці, особливо шляхом обговорення у малих групах.

•        Надавати учням можливість застосовувати нові знання до широкого кола явищ, ситуацій, так щоб вони мали змогу оцінити їх прикладне значення.

         Педагоги розглянули також питання особливостей оцінювання в математичній, інформатичній та природничій галузях,  приклади корекційної роботи, підбірку посібників для підсумкових, лабораторних робіт, «Робочих зошитів».

Рекомендації щодо роботи з провадження концептів НУШ в освітній процес:

1.      При складанні навчальних програм враховувати  впровадження діяльнісного , інтегративного, індивідуального підходів до навчання, компетентісного потенціалу математичної, інформативної та природничої галузей

2.      Формувати освітнє середовище з впровадженням дослідницьких підходів до навчання

3.      Пропонувати учнівству завдання з PISA-програм, К-задачі з метою формування ключових та предметних компетентностей

4.      Визначати критерії оцінювання та ознайомлювати здобувачів освіти з ними

5.      Планувати різні форми роботи на уроках, інтегровані уроки

Організаційно-методичний супровід діяльності спільноти учителів математики, інформатики, фізики та астрономії у 2025-2026 н.р.

            Початок кожного навчального року визначається не лише організацією освітнього процесу учнівства, але і плануванням роботи професійних спільнот педагогів. Тому метою інструктивно-методичної онлайн-наради, яка відбулась 17 вересня 2025 року стала обговорення методичної інфраструктури діяльності спільноти вчителів математики, інформатики,  фізики та астрономії Тернопільської міської громади. В нараді взяли участь керівники фахових спільнот ЗЗСО.

         Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ оголосила науково-методичну проблему спільноти педагогів: «Імплементація концептів математичної, інформатичної та природничої галузей в освітній процес в умовах формування академічних ліцеїв» та підбила підсумки роботи з впровадження концептів НУШ. Учасники наради розглянули будову методичної інфраструктури на 2025-2026 н.р., орієнтовне планування , особливості діяльності педагогічної інтернатури, положення про атестацію педагогічних працівників.

Методичні рекомендації щодо організації діяльності спільноти педагогів

•        1.Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

•        2.При плануванні доцільно звернути увагу на:

- опрацювання нормативних документів

-        організацію педагогічної інтернатури

-        роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

-        позакласну роботу , допрофільну підготовку

-        проведення моніторингових досліджень

-        обговорення критеріїв оцінювання

-        обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

 

•        3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

•        4. При плануванні необхідно включити питання обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

•        5. Організовувати  опитування , зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Природнича освітня галузь. пріоритети та інструменти організації освітнього процесу в 2025-2026 н.р.

 

         Підготовка до нового навчального року розпочалася з роботи професійних спільнот, зокрема на базі ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов 21 серпня 2025 року була  проведена інструктивно-методична нарада для педагогів природничої освітньої галузі Тернопільської міської громади.

           У 2025/2026 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується з дотриманням вимог Санітарного регламенту  ( Наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205)та має бути спрямованим на реалізацію Державних стандартів.

           Сформовано освітній навігатор на 2025-2026 н.р.:

•        Формування культури безпечної онлайн-поведінки

•         Доброчесність у закладі освіти

•         Соціально-емоційна підтримка учасників освітнього процесу

•        Формування медіаграмотності

•         Використання штучного інтелекту в освіті

         Соловей Оксана Михайлівна (консультант ТКМЦНОІМ) акцентувала увагу вчителів на нормативних документах щодо змін до Типової освітньої програми (Наказ МОН України №890 від 20.06.2025 р.), щодо проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026»  (Наказ МОН № 997 від 09.07.2025 року), “Щодо Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух” (Лист МОН № 1/13233-25 від 24.06.2025),  також на інструктивно-методичних рекомендаціях щодо викладання навчальних предметів в 2025-2026 н.р.., інструктивно-методичних рекомендаціях щодо впровадження STEM-освіти в ЗЗСО та позашкільної освіти у 2025/2026 н.р». Важливим є підсилення інклюзивної освіти : розробка  та впровадження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з ООП(https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/inkluzyvne-navchannya/2024/07/29/Otsinyuvannya.navch.dosyahn.uchniv.z.OOP-metodrekomendatsiyi-2024.pdf).

Учасники розглянули проєкт концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025 – 2030 роки в рамках політики «Освіта для життя». Педагоги відзначили важливість проведення діагностики навчання та навчальних втрат.

Важливим компонентом зустрічі стали рекомендації щодо підготовки НМК , викладання фізики у 8 класах НУШ, 9 класах (пілот).

Особливу увагу було приділено впровадженню міжінтегрованих курсів та курсів за вибором: предметом обговорення стали модельні навчальні програми курсів «Робототехніка», «STEM», «Пізнаємо природу», «Природничі науки».

Для ефективного зворотнього зв’язку педагогам був запропонований опитувальник, в якому озвучували теми та проблеми щодо викладання предмету та організації освітнього процесу в НУШ.