Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.
11
лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична
майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення
предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування
наукового мислення сучасного школяра.
Соловей Оксана Михайлівна,
консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове
мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що
передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і
застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.
Це
мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне
значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.
•
Логічне
мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;
•
критичне – дає змогу оцінювати достовірність,
обґрунтованість іінформації;
•
дивергентне
– формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;
•
конвергентне
– дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.
Важливою
характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати
знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою
є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати
їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати.
Спікерами
заходу Бойко Наталія Зіновіївна,
учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна ,
учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка, Кумановська Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ
ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної
діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій, виконання досліджень, експериментів на уроках
фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника», виконання практико-орієнтованих завдань на
формування критичного, логічного мислення на уроках математики. Учасники заходу
працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для
формування наукового мислення школяра:
•
1) формулювання питань та проблем – здатність
ставити запитання які можна дослідити науковими методами;
•
2) генерування гіпотез – вміння будувати
передбачення на основі наявних знань;
•
3)
експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;
•
4) аналіз та інтерпретація даних – робота з
інформацію, осмислення та пошук закономірностей;
•
5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності
доказів, усвідомлення можливих упереджень;
•
6) формування
висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння
явищ;
•
7) комунікація та аргументація – здатність
пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення
допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та
навички самостійного дослідження.
Підсумовуючи роботу,
учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє
середовище , педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій, створення інтегрованих
освітніх середовищ STEM-спрямування,
•
проведення занять-досліджень, занять – експериментів,
•
організація
проєктної діяльності,
•
розробка
проблемно-орієнтованих завдань,
•
практикування
новітніх технологій (сократівських бесід,
наукових дебатів)
•
залучення
учнівства до роботи МАН, конкурсів
.png)
