STEM- кластер це комплексне рішення, що поєднує лабораторне, цифрове та інженерне обладнання  в поєднанні з впровадженням нових програм поглибленого вивчення математики, інформатики та природничих наук та програм курсів в межах обраного учнівством профілю навчання.

 На сьогодні важливо впроваджувати в закладах освіти заняття, програми в межах допрофільної підготовки здобувачів освіти, які в майбутньому можуть обрати STEM.

З метою підвищення прогностичної, інноваційної, предметно-методичної компетентностей педагогів був проведений 29 жовтня 2025 року на базі ТНВК ШК Патріарха Йосифа Сліпого майстер-клас «STEM- кластер: шлях до профільного навчання» для учителів математики та фізики. Спікерами заходу були :

Соловей О.М., ТКМЦНОІМ, «Особливості STEM-кластера:вибір профілю, курсів, позапрофільних предметів»

2. Хомик І.Б., учитель фізики ТНВК ШК Патріарха Йосифа Сліпого

«Інтеграційний потенціал STEM-квестів».

    Учасники заходу познайомилися з профілями в межах STEM- кластеру, вибором учнівством профілю в межах кластеру, як здобувачі освіти здійснюватимуть вивчення предметів в межах профілю та поза профілем , розглянули приклади формування траєкторії учня протягом 10, 11, 12 класів , який  обрав біотехнологічний профіль. Продуктивною була практична частина: педагогам були запропоновані STEM – завдання, які інтегрували змістові компоненти математики, фізики , біології. Метою такої активності було показати переваги горизонтальної інтеграції та важливість використовувати практико-орієнтовані завдання для формування пізнавальної, дослідницької компетентностей учнів. Кожна група учителів сформулювала висновок  «Потенціал STEM».

   

 

      В Україні четвертий рік  триває впровадження реформи НУШ. Вже стало традицією проведення круглого столу для педагогів Тернопільської міської громади. 24 вересня 2025 року на базі ТСШ І-ІІІ ст. №5 з поглибленим вивченням іноземних мов відбувся захід для учителів математики, інформатики та фізики з обговорення проблематики реалізації Концепції НУШ, зокрема формування освітнього середовища, впровадження діяльнісного підходу, формування наскрізних умінь, самостійності учнівства у своєму навчальному поступі,   також співпраці учасників освітнього процесу.

         Учасникам було запропоновано завдання для взаємодії для визначення зв’язку між ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, визначення будови К - задач та алгоритму роботи з ними.

        Соловей Оксана Михайлівна (консультант ТКМЦНОІМ) наголосила на важливості впровадження на сучасних уроків елементів дослідження, лабораторних робіт, наголосила  на двох аспектах активізації пізнавальної діяльності учнів:

•        предметно-математичному, основне призначення якого – це побудова таких завдань, які будуть поступово приводити учнів до пізнання якогось нового поняття, або учні дізнаються новий спосіб дій, що буде формувати математичну компетентність учнів;

•        - технологічному, який пов’язаний з успішною організацією навчання з використанням сучасних технологій

Учасники круглого столу обговорили завдання учителя при проведення уроківз елементами дослідження:

•        Спонукати учнів формулювати ідеї та висловлювати їх.

•        Зіштовхувати учнів із явищами, які входять у протиріччя з уявленнями які вони вже мають.

•        Давати учням можливість досліджувати свої припущення у вільній і невимушеній обстановці, особливо шляхом обговорення у малих групах.

•        Надавати учням можливість застосовувати нові знання до широкого кола явищ, ситуацій, так щоб вони мали змогу оцінити їх прикладне значення.

         Педагоги розглянули також питання особливостей оцінювання в математичній, інформатичній та природничій галузях,  приклади корекційної роботи, підбірку посібників для підсумкових, лабораторних робіт, «Робочих зошитів».

Рекомендації щодо роботи з провадження концептів НУШ в освітній процес:

1.      При складанні навчальних програм враховувати  впровадження діяльнісного , інтегративного, індивідуального підходів до навчання, компетентісного потенціалу математичної, інформативної та природничої галузей

2.      Формувати освітнє середовище з впровадженням дослідницьких підходів до навчання

3.      Пропонувати учнівству завдання з PISA-програм, К-задачі з метою формування ключових та предметних компетентностей

4.      Визначати критерії оцінювання та ознайомлювати здобувачів освіти з ними

5.      Планувати різні форми роботи на уроках, інтегровані уроки

Організаційно-методичний супровід діяльності спільноти учителів математики, інформатики, фізики та астрономії у 2025-2026 н.р.

            Початок кожного навчального року визначається не лише організацією освітнього процесу учнівства, але і плануванням роботи професійних спільнот педагогів. Тому метою інструктивно-методичної онлайн-наради, яка відбулась 17 вересня 2025 року стала обговорення методичної інфраструктури діяльності спільноти вчителів математики, інформатики,  фізики та астрономії Тернопільської міської громади. В нараді взяли участь керівники фахових спільнот ЗЗСО.

         Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ оголосила науково-методичну проблему спільноти педагогів: «Імплементація концептів математичної, інформатичної та природничої галузей в освітній процес в умовах формування академічних ліцеїв» та підбила підсумки роботи з впровадження концептів НУШ. Учасники наради розглянули будову методичної інфраструктури на 2025-2026 н.р., орієнтовне планування , особливості діяльності педагогічної інтернатури, положення про атестацію педагогічних працівників.

Методичні рекомендації щодо організації діяльності спільноти педагогів

•        1.Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

•        2.При плануванні доцільно звернути увагу на:

- опрацювання нормативних документів

-        організацію педагогічної інтернатури

-        роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

-        позакласну роботу , допрофільну підготовку

-        проведення моніторингових досліджень

-        обговорення критеріїв оцінювання

-        обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

 

•        3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

•        4. При плануванні необхідно включити питання обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

•        5. Організовувати  опитування , зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Природнича освітня галузь. пріоритети та інструменти організації освітнього процесу в 2025-2026 н.р.

 

         Підготовка до нового навчального року розпочалася з роботи професійних спільнот, зокрема на базі ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов 21 серпня 2025 року була  проведена інструктивно-методична нарада для педагогів природничої освітньої галузі Тернопільської міської громади.

           У 2025/2026 навчальному році освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується з дотриманням вимог Санітарного регламенту  ( Наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205)та має бути спрямованим на реалізацію Державних стандартів.

           Сформовано освітній навігатор на 2025-2026 н.р.:

•        Формування культури безпечної онлайн-поведінки

•         Доброчесність у закладі освіти

•         Соціально-емоційна підтримка учасників освітнього процесу

•        Формування медіаграмотності

•         Використання штучного інтелекту в освіті

         Соловей Оксана Михайлівна (консультант ТКМЦНОІМ) акцентувала увагу вчителів на нормативних документах щодо змін до Типової освітньої програми (Наказ МОН України №890 від 20.06.2025 р.), щодо проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026»  (Наказ МОН № 997 від 09.07.2025 року), “Щодо Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух” (Лист МОН № 1/13233-25 від 24.06.2025),  також на інструктивно-методичних рекомендаціях щодо викладання навчальних предметів в 2025-2026 н.р.., інструктивно-методичних рекомендаціях щодо впровадження STEM-освіти в ЗЗСО та позашкільної освіти у 2025/2026 н.р». Важливим є підсилення інклюзивної освіти : розробка  та впровадження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з ООП(https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/inkluzyvne-navchannya/2024/07/29/Otsinyuvannya.navch.dosyahn.uchniv.z.OOP-metodrekomendatsiyi-2024.pdf).

Учасники розглянули проєкт концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025 – 2030 роки в рамках політики «Освіта для життя». Педагоги відзначили важливість проведення діагностики навчання та навчальних втрат.

Важливим компонентом зустрічі стали рекомендації щодо підготовки НМК , викладання фізики у 8 класах НУШ, 9 класах (пілот).

Особливу увагу було приділено впровадженню міжінтегрованих курсів та курсів за вибором: предметом обговорення стали модельні навчальні програми курсів «Робототехніка», «STEM», «Пізнаємо природу», «Природничі науки».

Для ефективного зворотнього зв’язку педагогам був запропонований опитувальник, в якому озвучували теми та проблеми щодо викладання предмету та організації освітнього процесу в НУШ.

 

 

Базова середня освіта має такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями. Вимоги до обов’язкових результатів визначено на основі компетентнісного підходу.

Профмайстерка  «Особливості оцінювання в другому циклі базової середньої школи» для учителів математики та фізики відбулась 27 березня 2025 року на базі ТСШ І-ІІІ ст. №3 з поглибленим вивчення іноземних мов.  Спікерами заходу були Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ та Орлова Наталія Василівна, учителька фізики ТСШ І-ІІІ ст. №3 з поглибленим вивчення іноземних мов . Учасники розглянули та обговорили нові нормативні документи щодо особливостей оцінювання в другому циклі базового предметного навчання, зокрема Лист МОН № 1/4895-25 від14.03.25 року, сформулювали уміння, які  оцінюємо за кожною з ГЗРН в математичній та природничій освітніх галузях, моделювали та прогнозували  процес оцінювання ГЗРН під час проведення навчальних занять та підсумкових робіт,  укомплектовували зразки підсумкових робіт певними типами завдань. Зазначили, що важливо встановити механізми коригування семестрового балу за ГЗРН, планувати оцінювання ГЗРН, приділяти увагу формувальному оцінюванню. Адже якість оцінки залежить якості оцінювання.

Презентація

У підготовчому етапі впровадження державного стандарту профільної освіти важливим є визначення пріоритетів ЗЗСО  на етапі формування академічних ліцеїв. На сучасному етапі – закладення фундаментальних основ формування нового типу мислення здобувачів освіти, а саме інтегративного має бути закладено у нові модельні програми профільної школи. Тому сьогодні дуже багато говорять про інтегративно - діяльнісну педагогіку, яка відображає об’єктивні процеси  в освіті з урахуванням реальних взаємозв’язків у природі та суспільстві, розуміння цілісності світу , внутрішньої цілісності  людини  як невід’ємної його  частини.

    Інтегративне мислення – це здатність поєднувати різні ідеї , це інструмент адаптації здобувача освіти до існування в умовах трансформації суспільства . Інтегративне мислення важливе для освіти. Дослідження показують, що інтегративне мислення впливає на успішність.

    Оскільки освітні процеси відбуваються у цифровому середовищі, то ІКТ  мають вагомі інструменти формувати в сучасного учня новий тип мислення: не лише аналізувати, вибудовувати логічні кроки. складати конструкції, але окремі системи об’єднувати в одне ціле, в різних системах знаходити спільне, самореалізовуватись.

     Профмайстерка  «Формування інтегративного мислення засобами ІКТ»  для учителів інформатики відбулась на базі ТАЛУГ ім. Івана Франка. Спікерами заходу були Соловей Оксана Михайлівна , консультант ТКМЦНОМ, Мельничук Ірина Василівна, учителька інформатики ТАЛУГ ім. І.Франка, Горпинюк Оксана Богданівна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №16 ім. В. Левицького, Гнатик Ірина Вікторівна, учителька інформатики ТНВК «Школа-колегіум  Патріарха Йосифа Сліпого». Учасники визначили стратегії та шляхи реалізації формування інтегративного мислення засобами ІКТ, обговорювали особливості оцінювання сформованих умінь за ГЗРН та STEM-оцінювання міні-проєктів , моделювали фрагменти STEM-занять , виконували практикум із складання інтегрованих комплексних завдань.

Однією із технологій формування інтегративного мислення є квест-технологія. а саме веб-квест. Учителям був запропонований веб-квест (STЕМ-квест), в якому інтегровано математику, хімію та інформатику. Педагоги зазначили, що завдання мають пізнавальний характер за результатами дослідження, спрямовують діяльність учня на пошукову роботу, використання знань з інших галузей. Учасники визначали етапи , на яких учні проводять дослідження, пошук інформації, використовують знання з різних галузей, моделюють, проявляють креативність  та уміння висувати гіпотези , шукати шляхи розв’язання завдань.

 В атмосфері дискусій, обговорень, практикумів учителі виділили переваги впровадження в освітній процес STЕМ-квестів, STЕМ-занять,  STЕМ-проєктів, які відкривають широкі можливості для використання ІКТ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ 

 

НМТ-2025:особливості підготовки та проведення

Інструктивно-методична нарада

 

  18 лютого2025 року відбулася онлайн інструктивно-методична нарада для учителів математики та фізики з питань проведення  та особливостей підготовки до НМТ-2025. Трофимчук Андрій Васильович , консультант ТКМЦНОІМ,  детально проаналізував результати НМТ-2024 для математичної  та природничої освітніх галузей, зазначив ризики проведення в умовах військового стану, продемонстрував, як кожний ЗЗСО може моніторити результати НМТ по кожній освітній галузі. Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОМ, познайомила учасників наради з календарем проведення НМТ, характеристиками та структурою тестів з математики та фізики. Спікери зустрічі особливу увагу звернули на  підготовку школярів за матеріалами та тестуванням для учасників НМТ на сайті УЦОЯО.